Чим раніше дитину огляне логопед, тим більша вірогідність виправити мовлення. Майже всі мовленнєві порушення мають під собою органічну основу, тобто пов’язані з недорозвитком або особливостями будови кори головного мозку.

     Фонематичний слух можливо виправити фактично тільки до 5 – 6 років, поки формується зона Верніке, що відповідає за сприйняття звуків людського мовлення (так стверджують нейрофізіологи).

​

•  Якщо у дитинстві дитина не гулить та не лепече (не відтворює забавних звуків типу «кхх, аги» та не повторює сама за собою склади «бу – бу – бу», « мА – мА – мА), необхідно звернутися не тільки до логопеда, а й до невролога та неонатолога.

•  Якщо дитина в 1,5 – 3 роки «все розуміє, а говорити не хоче», спілкується жестами та мімікою – швидко до логопеда, можливо це моторне порушення.

•  Якщо в 4 – 5 років пом’якшує всі звуки: «кися», «тайник», «лямпотька» - швидко до логопеда чи психолога. В одному випадку може бути у дитини дизартрія, в іншому випадку можуть бути психологічні проблеми та дитина таким чином хоче привернути до себе увагу.

•  Якщо дитина картавить, гнусавить, шепелявить – швидко до логопеда, тому що ці проблеми самостійно не виправляються ніколи.

•  Якщо дитина прийшла до школи та в неї проблеми з письмом – після другого семестру – швидко до логопеда. Можливо у дитини проблеми із засвоєнням шкільної програми, можуть бути проблеми із – за дефіциту уваги.

•  Якщо дитина після будь якої травми («легкий струс мозку», почалися проблеми з письмом – швидко не тільки до логопеда, але й до невропатолога, бо це симптоми серйозної черепно – мозкової травми та афазії.

•  Якщо в старшому дошкільному віці мають труднощі з графічним запам'ятовуванням. Дітям в цей період не повинно бути важко запам’ятовувати букви, графічні образи.

​

     Потрібно насторожитися, якщо в 5 років дитині важко запам’ятовувати слова.

     Ближче до школи – не може розмовляти розгорнутими реченнями, будувати оповідання, відповідати на питання.