Вони ходили цими коридорами…
- 27 бер.
- Читати 1 хв
Оновлено: 29 бер.
У самому серці нашого ліцею — у центральному коридорі, де щодня проходять сотні дитячих кроків, де лунає сміх і живе майбутнє — з’явилося особливе місце.
Місце тиші.
Місце болю.
Місце пам’яті.
Ми оновили стіну… але насправді — ми відкрили серце.
Тут — 13 наших випускників.
13 історій.
13 життів, які мали продовжуватись…
Вони сиділи за цими партами.
Сміялися у цих коридорах.
Мріяли. Любили. Жили.
А потім — стали щитом для всіх нас.
Тепер щодня о 9:00 тут лунатиме хвилина мовчання.
І в цей момент школа завмирає…
Щоб пам’ятати.
Щоб не пробачити.
Щоб перемогти.
Бо пам’ять — це не про минуле.
Це про відповідальність перед майбутнім.
Ми пам’ятаємо кожного.
Ми дякуємо кожному.
Ми продовжимо жити — так, щоб вони пишалися.
Світла пам’ять нашим Героям…
Коментарі