Памʼятаємо 🙏

Наш герой !

Троценко Роман Сергійович

Життєвий шлях

Народився: 20 березня 1995 р. у місті Павлоград, Дніпропетровської обл.

Жив у місті Павлоград.

Сімʼя: залишилась донька, дружина та батьки.

З юних літ Роман був відповідальним, цілеспрямованим та активним хлопцем. Добре навчався. Після закінчення школи №9, здобув гірничу професію у Павлоградському технікумі (на заочній формі навчання), але працювати на шахту пішов не одразу.

Довгий час працював у сфері електронної та побутової техніки, чудово знався на ній, був майстром своєї справи.

У 2017 році одружився, а у 2018-му в сім’ї народилася донечка, для якої він став найкращим батьком.

У 2020 році Роман вирішив повернутися до здобутої раніше гірничої професії. Влаштувався на шахту «Західно-Донбаська» (блок №3), працював гірником на допоміжних роботах, мав 3-й професійний розряд. Але шахтарська кар’єра тривала недовго, отримав повістку та пішов за призовом на строкову службу в армії. А згодом зрозумів, що саме у війську може реалізувати себе. Залишився служити за контактом, захищав Україну під час повномасштабної війни.

Щирий, світлий, відкритий до світу та людей, він завжди посміхався та жартував, був душею компанії. Батьки любили його і пишались своїм сином.

У Романа була щаслива родина: дружина та донечка, яка тільки пішла в перший клас, коли її тато віддав своє життя в бою за Батьківщину.

«Рома був найкращим! Він любив нас, любив життя і хотів жити! Завжди був позитивним, добрим і чуйним. Відважно виконував свій обовʼязок заради нашого світлого майбутнього, в яке вірив до останнього! За нього і віддав найцінніше – своє життя. Ми дуже пишаємося нашим Героєм! Дуже любимо та сумуємо» - каже дружина Марія.

Шлях воїна

Став до лав захисників у 2021 році.

Звання: старший сержант.

Посада: головний сержант, командир мінометного взводу мінометної батареї батальйону оперативного призначення.

Підрозділ:

13 бригада оперативного призначення Національної гвардії України «Хартія».

У 2021 році пішов за призовом на строкову службу, невдовзі підписав контракт та залишився служити у лавах Нацгвардії у військовій частині 3024 у м. Павлоград. Від початку повномасштабного вторгнення без вагань став на захист України та своєї родини.

У 2023 р. пройшов навчання та доєднався до нацгвардійців «Хартії». У цьому підрозділі боронив найскладніші ділянки Донецького та Харківського напрямків. Виконував завдання, які потребували витримки та відповідальності.

Побратими любили та поважали Романа, дослухалися до його думки та рішень. Для них він був прикладом мужності, честі та людської гідності.

Загинув 21 листопада 2024 р. під час виконання бойового завдання поблизу с. Липці, Харківської області, захищаючи незалежність, суверенітет, територіальну цілісність України.

Похований у м. Павлоград на цвинтарі по вулиці Шутя.

Нагороджений :

Нагрудним знаком «Ветеран Війни – Учасник бойових дій».

Знаком пошани – медаллю «За відвагу» («Відвага та честь»).

Знаком пошани від м. Павлоград «За заслуги перед громадою» (посмертно).

Указом Президента України орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

#герої_павлоградці

Більше інформації на Facebook